Яким швидкоплинним став наш час. Життя почало часто ділитися на до і після, а це дуже пригнічує, забирає сили та здоров’я, залишаючи нам одну надію! Але як би важко нам не було, ми все одно піднімаємось і дивимось лише вперед! … Читати далі
Коли в 2006 році я вперше переступила поріг дитячого онкологічного відділення зі своєю донечкою, всередині мене запалав вогонь зовсім нового і незрозумілого для мене почуття. Це було непереборне почуття тяжкості, болю та безвиході, яку я не можу забути досі! Мені … Читати далі
За вікном тихо падає сніг. День хоч і зимовий, але дуже тихий та сонячний. Я стою біля зачиненого вікна і спостерігаю за всією цією сніговою та чарівною красою. І тут відчуваю – вже пора! Мене спустили поверхом нижче, де вже … Читати далі
Пісню “Кажуть, все мине” на відео виконує мама Надюші, Ніна Москальова. Вже шість років поспіль я живу від дати до дати, початок зими змінює початок літа, а день народження змінює день відходу моєї дитини. Щороку, перед моїми очима пливуть і … Читати далі
“Велике надбання – бути благочестивим і задоволеним” Все колись буває в житті вперше. Адже в наше з вами життя приходить як хороше так і погане, але найбільше в цьому житті нас лякає незнання перед чимось новим, важким і незнайомим для … Читати далі
Як швидко пролетів цей болісний для нас час. Сьогодні рівно п’ять років, як немає з нами нашої кровиночки, а рана все ще свіжа і кровоточить. Все як першого дня… Мені стало важко дихати без тебе! З того страшного дня, душа … Читати далі
Коли ти опускаєшся на коліна, розумієш, що під ногами ніколи не було ґрунту, лише тонка нитка, якою ти йдеш усе своє життя. Розумієш, що небо далі, ніж тобі здається, і життя коротше, ніж хотілося б… нескінченна лише секунда, поки ти … Читати далі
Ось уже й три роки, як ми живемо без нашої донечки Надюшеньки… Начебто, і чималий час, але, як я сьогодні бачу, він зовсім нічого не змінює – наш біль, він ніколи не зможе пройти, адже наша дівчинка – це частка … Читати далі
Весна, що плавно переходить у літо, пестить нас теплом і тішить погляд ніжно-зеленим листям. Ця пора року має дивовижну силу змінювати не лише все навколо себе, а й нас самих, нашу зовнішність, настрій. Весна народжує в наших серцях найніжніші, найвищі … Читати далі
Два роки минуло як уві сні. Материнська свідомість розуму і серця ніяк не може прийняти цієї втрати…! Адже наші діти – це подарунок від Господа, печалі не приносить… Вони для нас найдорожчі та найцінніші, ні чим і ні ким не … Читати далі
Біда може прийти в кожну оселю, але впоратися з нею ми зможемо тільки разом! Одна втрата та один біль, але кожен переносить її по-своєму! З втратою своєї дитини ніколи до кінця не зможе упокоритися материнське серце. Воно пам’ятає кожен життєвий … Читати далі