Вже півроку наша країна горить у полум’ї війни. Прокидається не від співу пташок, а від повітряних тривог та вибухів, які не закінчуються ні вдень, ні вночі. Немає жодної області, міста чи села, де люди могли б почувати себе в безпеці.
Агресор поставив собі за мету знищити нашу націю, зневолити наш народ, але переоцінив свої можливості, покладаючись на ті зусилля, що докладав всі попередні роки з метою розділити Україну середини. Всі українці об’єдналися для боротьби з ворогом.
Наші Збройні сили, даючи гідну відсіч окупанту, роблять неможливе, протистоять “другій армії світу”, для якої війна є сенсом буття. А народ України докладає усіх зусиль для підтримки своїх захисників. Бо ми боремося за свою свободу, своє існування.
Наші підопічні теж у постійній боротьбі за своє життя. Тяжкі хвороби не менш страшні, аніж дії країни-сусіда, вони нікуди не зникли та продовжують регулярно забирати життя. На превеликий жаль, багатьом не вдалося вистояти у цій боротьбі, і вони вже знаходяться у кращому світі, але значна кількість продовжує протистояти.
Легені Олександри ще до повномасштабного вторгнення працювали менше, ніж на чверть. Їй потрібна термінова пересадка обох легень. Вона матір-диначка з двома дітьми, яка в цій нелегкій боротьбі залишилась один на один зі своєю хворобою, не маючи підтримки ні близьких, ні рідних.
Ті, хто зміг побороти свою страшну недугу, продовжують боротьбу з її наслідками.
- Так Владислав заново вчиться ходити після перенесеної операції на спинному мозку.
- Нейробластома прикула Софію до інвалідного візка, та вона прагне повернутися до нормального життя і відновити чутливість кінцівок.
- Марина внаслідок пухлини втратила нирку, а також отримала удар по психічному здоров’ю та потребує догляду психоневролога.
Всі наші підопічні знаходяться на постійній індивідуальній медикаментозній підтримці. Їм потрібен безперервний догляд, контроль здоров’я та імунітету незалежно від того, що коїться навколо. Переривання лікування та реабілітації загрожує тяжкими наслідками.
Безумовно, війна внесла свої корективи. Більшість із тих, хто потребує допомоги, були змушені покинути свої домівки, що ще більше погіршило їх стан.
Ми звертаємося до всіх українців! У цей тяжкий час не будьте байдужими. Зараз потрібно об’єднати наші зусилля! Разом ми цеглина за цеглиною відбудуємо нашу країну та допоможемо всім тим, хто в біді. Допомагайте Збройним Силам України. Допомагайте всім, хто цього потребує. Матеріально, ділом,словом. Лише так ми зможемо вистояти.
Перемога буде за нами!