Коли дивлюся їй у вічі, слухаючи її проблеми, у моїй голові звучить лише одне питання: навіщо ж так багато горя впало на її тендітні плечі, хіба може одна людина винести так багато болю та страждань, чому і для чого…?
Через вроджену патологію легень, боротися за своє життя Саші довелося ще з раннього дитинства, мама тоді завжди була поруч, лікувала і возила її по лікарях, аби тільки допомогти своїй дочці одужати. Час минав, все начебто й стало на свої місця, Сашка вийшла заміж і народила двох дітей. Але життя з чоловіком не склалося, він виявився зовсім чужим і безжальним чоловіком, та безвідповідально ставився до своїх дітей. Сашці доводилося на собі тягнути двох дітей, щоб поставити їх на ноги. Вона довго терпіла приниження чоловіка, але коли вже не залишилося більше сил, вона розлучилася з ним.
Стреси, втома та переживання зробили свою справу, стан Олександри різко погіршився, її легені потихеньку почали відмовляти і справа дійшла до питання про пересадку. Наше МОЗ, разом з такими ж дітьми, що потребують пересадки, відправило нашу Сашу до Індії, сплативши наперед цю саму пересадку двічі. Минав час, але ніхто в Індії навіть і не збирався робити операцію нашим громадянам, пацієнти один за одним почали вмирати, так і не отримавши допомоги.
Бачачи реальність усієї картини, Саша почала стукати у всі двері, щоб повернутися до України. Було дуже складно звідти вирватися, але за допомогою волонтерів в Індії та допомоги добрих людей, які сприяли їй матеріально, Сашка повернулася додому. Вона для себе вирішила, якщо й померти, то вдома.
А вдома на неї чекали нові випробування: борги, операція у сина, коронавірус і п’яна сусідка, яка агресивно відреагувала на зауваження Сашки і побила її до втрати свідомості (струс мозку і множинні забиття всьому тілу). Заведено кримінальну справу, взято експертизу, але рухів немає жодних. Знаючи, що за Сашку нема кому заступитися, боюся, що цей злочин так і залишиться безкарним, а якби не один чоловік, та жінка могла б і вбити Сашу, яка на той час, і так ледве пересувалась по дому. Стосовно цієї теми, у мене величезне прохання до журналістів усіх каналів, які раніше висвітлювали новини про Сашу, коли вона перебувала в Індії: допоможіть будь ласка здійснити справедливість та покарати злочин, який спричинив дуже важкі наслідки для життя та здоров’я нашої Саші!
На все лікування коронавірусу разом з дітьми та на лікування після побиття пішло дуже багато фінансів, хоч люди й допомагали, Саші довелося брати кредити, щоб лікуватися та не померти.
На сьогодні стан здоров’я у нашої Сашки дуже важкий: у неї низька сатурація кисню, спад сил до непритомності, часткова втрата пам’яті (через струс), поганий зір на одне око, біль у спині та в усьому тілі.
Зараз Олександра хоче допомогти синові пройти всі обстеження та отримати належне лікування у лікарні на Богатирській, до якої він ляже у середу.
Ми просимо відгукнутися всіх, хто може допомогти нашій Саші в її лікуванні та лікуванні її сина, якого кладуть у лікарню через остеомієліт, який викликав сильні болі у хлопчика і він перебуває на знеболювальних.
Оскільки Саша не може перебувати поряд зі своїм сином через свій важкий стан, вона просить усіх, хто тільки може – допомогти їй. А це: відвідати дитину в лікарні та приносити їй їжу, продуктів харчування потребує і сама Саша з дочкою, бо немає за що їх купити, вона не може працювати, а отримує пенсію лише за інвалідністю, а це копійки, за які неможливо прожити. Тому ми просимо сьогодні всіх, можливо, хтось зможе допомогти продуктами, а хтось грошима!
На лікування Сашки та її сина необхідно – 25 тис грн і віддати борг, кредит 15 тис грн, який вона брала на лікування.
Якщо у кого виникнуть питання, звертайтесь до мене, волонтера та директора фонду:
Ніна Москальова – тел (067) 388-12-18
Життя сьогодні таке, що біда може постукати в кожний дім, давайте будемо співчутливі і милосердні один до одного і не пройдемо повз чужу потребу, особливо, якщо вона стосується життя людини! Не пройдіть повз це прохання, відгукніться будь ласка і допоможіть нашій Сашеньці вижити і жити!
СТОРІНКА З РЕКВІЗИТАМИ