Новий рік для кожного з нас, це завжди як довгоочікувана, чарівна казка і виконання найчудовіших і загадкових бажань. Хоч ми й не чарівники, але й цього, дуже важкого для всіх нас року, ми постаралися принести нову казку нашим підопічним дітям, подарувати їм радість, надію, віру та любов. Кожній сім’ї наших хлопців ми змогли подарувати увагу, подарунки, спілкування, жарти та посмішки, з ними ми пили чай та будували плани на наше майбутнє, плани на новий реабілітаційний відпочинок та можливості на нього.
Адже ця страшна війна, яка прийшла на нашу землю, стала дуже важким та вогняним випробуванням для кожного з нас. Вона забрала життя багатьох наших людей, однією миттю змінила все наше колишнє життя, і змусила в черговий раз задуматися про найголовніші наші земні цінності. А ще з її приходом стало набагато важче збирати допомогу для наших підопічних.
Але головне, що ніхто з нас не залишився байдужим до нашої спільної біди, до переселенців і наших поранених батьків, чоловіків і синів. З самого першого такого дня, ми як і раніше, сім’ями збиралися і робили свій внесок у їхню допомогу та підтримку.
Всі ми є однією єдиною сім’єю, яка знає, що таке безвихідь і безпорадність перед страшною хворобою та бідою, знаємо гіркоту болю та гіркоту втрати близької та рідної нам людини, тому з першого нашого дня, ми не лише збираємо допомогу на карткові рахунки батьків наших хворих дітей і возимо їх на реабілітацію, але перш за все ми самі є такими ж жертводавцями і помічниками їм і всім, хто нас потребує.
Але я не знаю, як би ми могли з усім цим впоратися, якби не наші постійні помічники, які жертвують свої кошти як на лікування нашим діткам, так і на їхню реабілітацію, жертвують на подарунки, а так само і на лікування для наших поранених хлопців. у шпиталі. Хочу сказати велике дякую Олександру, з яким мене звела доля ще під час лікування моєї донечки, він тоді ще відкрив своє серце для наших діток і всіляко допомагав нашим хворим діткам та моїй Надюші.
Це добра, чуйна і величезна душа людина, яка все розуміє, співчуває, і за будь-якої можливості допомогти, завжди допомагає і відгукується на будь-яке прохання. З того самого часу ми і йдемо з ним разом і працюємо на цій нелегкій і благодатній ниві Божій, за що йому велике спасибі!
Дякую Богові і за іншого Олександра, який допомагає нашим дітям на лікування, і завдяки якому наші підопічні (40 осіб) минулого року змогли поїхати на реабілітацію, відпочити та підлікуватись цілий місяць на Закарпатті. Дякую йому, що завдяки його пожертвуванням, родини наших підопічних їхнього сходу змогли пробути понад півроку на Закарпатті, у Поляні. Дякуємо Вам за Все Олександре!
Дякую величезному Інночці, керівнику НR – відділу та групі людей компанії Terrasoft! Спасибі велике Наталії та компанії Ернст Енд Янг, Спасибі величезне Сергію за його допомогу нашим діткам та решті жертвувачів.
Дякую Величезній Тетяні Скрипіній з БФ “БЛАГОМАЙ” за допомогу, завдяки їй ми змогли благословити бактерицидним пластиром наше дитяче відділення онкології та відділення військового госпіталю, а так само роздали невеликі подаруночки, книжки для виробів нашим дітям!
Ваша допомога та підтримка нашим дітям та їхнім батькам, вона безцінна в очах Всевишнього, всі ви приходьте їм на допомогу, кожен у свій, потрібний для них час і цим надаєте їм сили, надію та впевненість на їхнє одужання.
Цей величезний ваш внесок та ваша неоціненна допомога, вона приносить і дуже хороші результати в життя наших дітей, а це і є те, чого ми всі разом з вами прагнемо!
Дякую вам усім за все! Благословень вам Божих і величезних Божих жнив у всіх сферах вашого життя! Хай благословить вас усіх Господь!
Вітаючи наших підопічних, не залишили ми та наших поранених захисників у військовому шпиталі, і також постаралися їх відвідати, подарувавши їм невеликі подарунки, посмішки, гарний настрій, спілкування та підтримку. Їх ми також скуштуємо часто і всіляко намагаємося їм допомогти у їхньому лікуванні і навіть у реабілітації.
Так восени, минулого року, сім’ями моїх рідних сестер ми зібрали конкретну суму і після військового госпіталю, відправили на реабілітацію до санаторію “Квітка Полоніні” двох хлопців зі Сквири. Я особисто сама їх відвозила, влаштувала, все сплатила, ознайомила їх з усім та залишила їх там відпочивати на два тижні. Їхні розгублені, повні сліз очі і теплі слова подяки, не можуть замінити жодних земних багатств!
У такі хвилини ти розумієш, що твоє життя минає недаремно, ти сам отримуєш від цього величезну радість і розумієш, що кращої нагороди тобі й не треба! Головне, що ти не пройшов повз чуже лихо, а зміг комусь допомогти! Знаю, що при цьому радіють і небеса, радіє сам Господь, і там, у світі іншому, радіє і моя дівчинка, радіє та пишатися своїми батьками та своїми рідними! А більшого нам нічого не треба!
І за все це, я говорю велике спасибі Богові, що створив небо і землю! Молюся, щоб Всевишній прославився у всіх наших добрих справах, благаю ЙОГО, щоб Він зцілив усіх хворих і всю нашу землю! А ми продовжуватимемо допомагати своїм ближнім, робити для них все, що залежить від нас і молити Бога, щоб уся наша допомога, пішла їм усім на благо і принесла хороші плоди в їхнє життя!
Я вже знаю, що будь-яка критична ситуація, будь-яка трагічна історія з чиєїсь життя, материнський крик про допомогу, і прохання, про яку ми дізнаємося.
Все це приходить до нас насамперед для нас самих, а допомога, яку ми наважуємося надавати якомусь, надається допомогою, яку ми насправді, надаємо самі собі…
Адже коли ми дізнаємося про чуже страшне лихо, наше серце співчутливо простягає руку допомоги своєму ближньому, і ми зовсім по-іншому починаємо дивитися на своє життя, починаємо цінувати тих, хто поряд з нами, а наші метушливі проблеми на тлі цього стають взагалі нічим , порожнім місцем…
У такі моменти Господь змінює насамперед нас самих, змінює наше серце та всю ситуацію навколо нас!
І Неважливо, яку суму ми з вами можемо пожертвувати (у кожного з нас свої статки) – головне, щоб наше бажання допомоги виходило із самого серця, щоб ми творили добро не заради очікування похвали та людської марнославства, але творили це на славу Божу.
Адже тільки тоді воно зможе не тільки стати благословенням для людини, яка потребує допомоги, але й принести хороші, добрі плоди в наше життя…
Ну і не забувати, що Своїми добрими справами ми збираємо собі скарби на небесах і радіємо цим самого Бога!
Продовжується Великий піст, і ми вже всі знаємо, що найкращим постом для кожного з нас є не лише обмеження себе в їжі, але ще більше молитися і більше творити добро для інших: нагодувати голодних, допомогти сиротам і вдовам, допомогти хворим і відвідати їх у лікарні, поділитися з нужденною людиною тим, що маєш, загалом – протягнути руку допомоги тому, хто сьогодні її дуже потребує.
І я щиро бажаю нам усім, пройти гідно, і плідно цей піст, що супроводжується лише любов’ю до свого ближнього! Миру та любові Божої всім нам!
Не переставайте творити добрі та добрі діла на славу Господа нашого Ісуса Христа!
І я дуже хочу і благаю Бога про те, щоб у вас завжди були живі і здорові близькі вам люди, щоб ви завжди змогли повернутися до себе додому, де вас люблять і чекають! Бережіть себе та своїх близьких!