Час летить сьогодні непомітно. Тільки зосередишся на одному, як потрібно приймати і звикати до думки про те, що потрібно переходити до нових поставлених цілей і з ними долати нові перешкоди.
Щоб підвестися і стати на свої ноги, наш Владик пройшов дуже важкий шлях, вклав багато праці та максимум своїх зусиль. Так, ходити сам він поки що не може, але за допомогою ходунків, пройтися самому йому вже виходить.
І якщо згадати той час, коли він був зовсім лежачим, не відчував ні рук, ні ніг, і міг повертати лише одну голову, то це для нього – колосальний результат. Та й наскільки легше тепер із сином стало його матері, знає один лише Господь!
Адже вона все тягла і тягне на собі сама, спочатку їй було дуже важко (підняти синочка, посадити в коляску, пересадити… спустити з четвертого поверху, назад підняти…) важко було так, що фізично теж дуже постраждала, на ногах по надувались вени, що сама ледве могла ходити, але сина доглядала.
Сьогодні їй уже стало трохи легше, але терпіння та праці до повного одужання синочка, треба буде ще вкласти чимало.
Консультація у Москві, після останніх обстежень у проф. Желудковій, яка веде хлопчика від початку його лікування, трохи стривожила мати. Начебто все стабільно, але у Желудкової є деякі питання, по одній ногі Владика.
Вона написала свої рекомендації і направила Владика в Інститут ортопедії та травматології на консультацію, радячи виправити всі проблеми ноги, що виникли, операційним шляхом. Ця новина, звичайно, була несподіваною і дуже схвилювала мати з Владиком.
Щоб прийняти таку новину, вони вирішили поки що взяти паузу і зайнятися вирішенням цього питання, вже після нового року, і про це ми писатимемо вже потім.
А на сьогодні мати Владика просить допомогти зібрати допомогу синові на оплату домашніх занять із Владиком фізіотерапевтом за два місяці та на препарати Кальція, вітаміни та застудні медикаменти, а це – 7 000 грн.
Ми сьогодні звертаємося до всіх, хто має можливість підтримати та допомогти пожертвувати свої кошти для Владика. Ви самі розумієте, що фінансові можливості матері – це сьогодні майже нуль.
Виживати на пенсію по догляду за сином – це ще м’яко сказано, адже вона майже вся йде на оплату квартири, що вже говорити про їжу, одяг, лікування. Дякую Богу, що ми всіляко підтримуємо цю сім’ю і допомагаємо їм усім, чим можемо!
Ми дякуємо Богу за всіх, хто допомагав, допомагає і допомагатиме цій сім’ї! Дякую вам усім величезне! Нехай таємні ваші справи будуть завжди явними перед Богом і Він віддасть вам Свою нагороду за це добре і добре діло! Нехай Благословить вас усіх рясно Всевишній і дарує вам мир, здоров’я, Віру, Надію та Любов!
Ще ми просимо вас продовжувати молитися про цього хлопчика та всіх дітей на цьому сайті!
Адже наші щирі молитви мають реальну силу! І якщо приходять важкі випробування, ми завжди повинні пам’ятати, що вони мають свій кінець, нам треба молитися і вірити, що вони скоро пройдуть!
Завжди пам’ятайте, що великі нагороди та відплати ми отримуємо не лише за те, що ми робимо добро, а й за те, що терпимо зло. За все тяжке, пережите заради Бога, обов’язково чекає нагорода, і чим важче її шлях, тим світлішим буде кінець, чим важче випробування, тим більше буде благодаті Божої, щоб його пройти!
Тому будемо дякувати Богові за все і завжди!
Допомога можна перерахувати на рахунок мами Столярчук Алли Андріївни. Реквізити знаходяться на сторінці Владика:
СТОРІНКА З РЕКВІЗИТАМИ